Останні події

Міжнародний день води

Свій початок Всесвітній день води бере від Конференції з довкілля та розвитку, яка відбулася у 1992 році в Ріо – де – Жанейро (Бразилія). З 1993 року його стали офіційно святкувати 22 березня.

Основною причиною відзначення цього дня є швидке зменшення запасів питної води.

В цьому році Міжнародний день води проходить під гаслом: "Цінність води для кожного із нас". Проблема дефіциту якісної питної води в Україні та світі в сучасних умовах є досить актуальною. Погіршення якості питної води негативно впливає на здоров'я населення. Однак існують об'єктивні показники якості води, які мають відповідати визначеним нормативам.

Крім того, якість поверхневої води у водних об'єктах (річках, озерах, водосховищах ставках тощо) має відповідати встановленим гранично допустимим концентраціям для потреб господарсько-побутового та рибогосподарського призначення. Особливо у тих водних об'єктах, що зазнають найбільшого антропогенного впливу в межах населених пунктів та після скидів підприємств області. 

Характеристика водних обєктів Рівненщини

Територією Рівненської області протікає 171 річка, загальна довжина яких складає 4459 км, з них одна велика (р. Прип’ять), шість середніх (р. Стир, р. Іква, р. Горинь, р. Случ, р. Ствига, р. Льва) та 164 малих річки.

Річки області належать до басейну правої притоки Дніпра – р. Прип’ять і живляться в основному за рахунок талих, снігових вод, у меншій мірі – ґрунтових вод та атмосферних опадів. Основний напрямок течії рік з півдня на північ зумовлений загальним зниженням у цьому напрямку висотних відміток поверхні.

У будові річкової сітки відбилися відмінності рельєфу двох фізико-геогра­фічних зон, в яких розташована Рівненщина. У межах Полісся річки мають широкі, з заболоченими заплавами, долини, в яких є багато стариць та озер. У південній частині області, в межах Волинської височини, характер річок різко змінюється. Внаслідок значного зниження рельєфу швидкість течії річок збільшується до 0,5-1 м/с. Долини річок вузькі та глибокі, ширина заплав невелика. Густота річкової сітки також нерівномірна. Вона більша в лісостеповій зоні області і дещо менша на Поліссі.

В області налічується 150 озер, загальна площа цих природних водойм становить 29,49 км², а сумарний об’єм води в них сягає майже 94 млн.м³.

Озера зосереджені переважно у поліській частині області. Найбільші серед озер Рівненщини – Нобель та Біле. Озеро Біле має максимальну глибину 26,8 м. Нобель розташоване в заплаві Прип’яті, його максимальна глибина 11,3 м.

Крім того, на заплавах крупних річок налічується близько 750 заплавних і старичних водойм, площа яких, як і обриси берегів та водозапаси, може змінюватися з року в рік та протягом року у досить значних межах. Саме заплавні озера становлять найчисельнішу генетичну групу природних водойм Рівненщини. Другу велику групу природних водойм в області становлять карстові озера, які особливо поширені у північно-західній її частині.

В області налічується 12 водосховищ, з них 7 руслових, 5 наливних. Найбільші водосховища Хрінницьке на р. Стир і Млинівське на р. Іква.

Стан та якість поверхневої води у річках області за даними 2020 року:

річка Прип’ять протікає північно-західною частиною області. Загальна довжина річки – 775 км, у межах області –  20 км, має 4 великі притоки довжиною понад 10 км.

Регіональним офісом водних ресурсів у Рівненській області річка контролю­валась у пункті с. Сенчиці Зарічненського району (прикордонний контрольний пункт з Республікою Білорусь). Якість води в річці відповідає нормам ГДК, окрім БСК₅ де зафіксовані перевищення в 1,2 рази, амонію сольового у 1,2 рази та заліза загального у 4,8 рази.

річка Стир належить до басейну р. Прип’ять і є її правою притокою першо­го порядку. Річка бере початок на Львівщині поблизу джерел Західного Бугу і Серету. Стир протікає Волинською та Рівненською областями, а далі Республікою Білорусь. Загальна довжина річки становить 494 км, у межах області – 208 км. Стир має понад 10 великих приток. В річку скидаються промислово-зливові води ВП «Рівненська АЕС» та стічні води з комунальних очисних споруд м. Вараш та смт Зарічне, РОК «Біле озеро» ДП НАЕК «Енергоатом».

Регіональним офісом водних ресурсів у Рівненській області річка контролюва­лась у 1 пункті спостережень: смт Зарічне (прикордонний пункт з Республікою Біло­русь), де зафіксовані перевищення нормативів за БСК₅ у 1,2 рази, нітритами у 1,15 рази, залізом загальним у 2,6 рази.

річка Іква належить до басейну р. Стир і є її правою притокою першого порядку. Бере початок поблизу с. Гусицько-Литовське Львівської області. Протікає територією Львівської, Тернопільської, Рівненської областей. Річка має 9 приток довжиною більш ніж 10 км, 18 приток довжиною до 10 км. Основними притоками Ікви в межах області є річки Тартацька і Людомирка. Загальна довжина річки 156 км, у межах області – 93 км. В річку скидаються стічні води з комунальних очисних споруд м. Дубно та смт Млинів.

Спостереження на річці проводились Держекоінспекцією Поліського округу в 6 контрольних пунктах: в межах с. Сапановчик Дубенського району спостерігались перевищення норм ГДК за БСК₅ в 1,1 рази; вище та нижче скиду з очисних споруд КВП ВКГ «Дубноводоканал» спостерігались перевищення норм ГДК за БСК₅ в 1,6 та 1,5 рази, зріс вміст зважених речовин з 6,7 до 7,6 мг/дм³; вище та нижче скиду з очисних споруд КП Млинівської селищної ради «Комбінат комунальних підприємств» спостерігались переви­щення норм ГДК за БСК₅ в 2,5 та 2,8 рази, нижче скиду за нітритами в 2,25 рази.

річка Горинь є головною артерією Рівненщини. Річка належить до басейну р. Прип’ять і є її правою притокою першого порядку. Бере свій початок у Креме­нецьких горах з джерела у с. Волиця Тернопільської області на висоті 345 м над рівнем моря, протікає територією Рівненської області, а далі – Республіки Білорусь. Загальна довжина річки становить 659 км, у межах області – 386 км. Горинь має понад 15 великих приток, з них в межах області: Случ, Замчисько, Вілія, Устя, Стубелка (Стубазка), Бережанка. В річку скидаються стічні води з комунальних очисних споруд м. Острог, смт Гоща та Оржів, м. Дубровиця, стічні води підприємств ТзОВ «ОДЕК» Україна, Городищенської виправної колонії, стічні води ПАТ «Рівнеазот» та дренажні води з території відвалу фосфогіпсу ПАТ «Рівнеазот».

Держекоінспекцією Поліського округу контроль за впливом скидів на стан річки проводились у 7 контрольних пунктах: у пункті вище і нижче скиду з очисних споруд Гощанської дільниці «Рівнеоблводоканал» спостерігались перевищення за БСК₅ у 1,3 та 1,3 рази; у пунктах вище і нижче скиду з очисних споруд профілакторію ПАТ «Рівнеазот» спостерігались перевищення за БСК₅ у 1,1 та 1,2 рази, нижче скидів дренажних вод з території відвалу фосфогіпсу та стічних вод з очисних споруд ПАТ «Рівнеазот» за БСК₅ у 1,2 та 2,2 рази, залізом загальним у 1,3 та 1,1 рази відповідно.

За даними Регіонального офісу водних ресурсів у Рівненській області спостереження проводились на річці у с. Висоцьк Дубровицького району (прикордонний пункт з Республі­кою Білорусь), де зафіксовані перевищення за БСК₅ у 1,1 рази, залізом в 6,1 рази.

Рівненським обласним центром з гідрометеорології здійснювались щомісячні спостереження за станом поверхневих вод в 3 пунктах: 8 км вище смт Оржів, 2 км нижче скиду ПАТ «Рівнеазот» та нижче смт Оржів нижче скиду з очисних споруд ТзОВ «ОДЕК» Україна, де зафіксовано перевищення вмісту забруднювальних речо­вин за показниками БСК₅ в 1,2, 1,4 та 1,3 рази, азотом нітритним 1,5, 1,9 та 2,05 рази відповідно.

РОВКП ВКГ «Рівнеоблводоканал» здійснює щомісячні спостереження за станом поверхневих вод в 2 пунктах спостережень − до і після скиду очисних споруд Гощанської дільниці «Рівнеоблводоканал», де зафіксоване перевищення ГДК в за показниками БСК₅ в 1,7 та 1,7 рази, залізом загальним 1,8 та 1,9 рази відповідно, низький вміст розчиненого у воді кисню спостерігався протягом року в межах 4,9-5,5 мг/дм³ при нормі 6 мг/дм³.

річка Случ є найбільшою правою притокою р. Горинь. Бере початок з невеликого озера поблизу с. Червоний Случ (Хмельницька область), протікає територією Хмельницької, Житомирської та Рівненської областей. Загальна довжина річки 451 км, у межах області – 158 км. Случ має 78 приток. Основні притоки - річки Корчик, Переверзня, Вілля та інші невеличкі річки та струмки. На території області в річку скидають зворотні води з комунальних очисних споруд м. Березне, м. Сарни, КП «Обласна психіатрична лікарня» с. Орлівка Сарненського району та підприємств ТзОВ «Папірінвест» с. Моквин Костопільського району, ТОВ «Свиспан Лімітед», ДП «Зірненський спиртовий завод», ТОВ «Завод металевих виробів» м. Сарни.

Держекоінспекцією Поліського округу проводився контроль поверхневої води у 2 пунктах вище та нижче скиду стічної води з ДП «Зірненський спиртовий завод» зафіксовані перевищення ГДК за БСК₅ у 1,3 раз та 1,4 рази.

річка Замчисько належить до басейну р. Горинь та є її правою притокою першого порядку. Протікає територією Рівненської області. Довжина - 40 км. За початок річки прийнята точка, що розташована у 2 км на північ від с. Пустомити Гощанського району. Річка має одну притоку довжиною більше 10 км. В річку скидають стічні води з комунальних очисних споруд м. Костопіль та підприємств ЗАТ «Костопільський завод скловиробів», ТзОВ «Хмизи сервіс» (Костопільсь­кий молокозавод) та ТзОВ «Свиспан Лімітед».

Держекоінспекцією Поліського округу річка контролювалась у 2 пунктах. Перевищення норм ГДК для водойм культурно-побутового водокористування спостерігалось нижче скиду стічних вод з очисних споруд ТОВ «Свиспан Ліфмітед» за БСК₅ в 1,1 рази.

річка Устя є лівою притокою першого порядку р. Горинь і протікає терито­рією Здолбунівського та Рівненського районів області. Бере початок за два кіломет­ри на південний схід від с. Дермань Перший. Довжина річки становить 68 км. Вона має 28 приток до 10 км та три притоки довжиною більше 10 км. В річку скидаються стічні води з комунальних очисних споруд смт Квасилів, с. Зоря, м. Рівне і зливові води м. Рівне.

Держекоінспекцією Поліського округу контроль за впливом скидів на стан річки проводились у 4 контрольних пунктах: у пунктах вище і нижче скиду з очисних споруд Квасилівської дільниці «Рівнеоблводоканал» спостерігались перевищення за БСК₅ у 2,2 і 2,4 рази; у пунктах вище і нижче скиду з очисних споруд м. Рівне «Рівнеоблводоканал» спостерігались перевищення за БСК₅ у 1,9 і 2,1 рази.

Рівненським обласним центром з гідрометеорології здійснювались щомісячні спостереження за станом поверхневих вод в 2 пунктах: вище та нижче міста Рівне. Вміст вище встановлених нормативів ГДК спостерігався за показ­никами БСК₅ у 1,5 і 2 рази, , лише у пункті нижче м. Рівне за азотом амонійним у 6,4 рази, азотом нітритним у 5,7 рази, хромом шестива­лентним у 3,9 рази та у квітні-листопаді 2020 року спостерігався низький вміст розчиненого у воді кисню 3-4,24 мг/дм³ при нормі не менше 6 мг/дм³.

РОВКП ВКГ «Рівнеоблводоканал» здійснювало щомісячні спостереження за станом поверхневих вод в 4 пунктах спостережень на р. Устя – до і після скидів з очисних споруд Квасилівської  дільниці та каналізаційних очисних споруд м. Рівне. За результатами спостережень на річці Устя у пункті до і після скиду стічних вод очисних споруд Квасилівської дільниці вміст розчиненого у воді кисню був низьким в межах 4,0-5 мг/дм³ при нормі не менше 6 мг/дм³, перевищення нормативів зафіксовані за БСК₅ в 2,3 і 2,4 рази, залізом загальним в 2,1 та 2,4 рази. У пункті до і після скиду стічних вод з очисних споруд м. Рівне перевищення нормативів зафіксовані за БСК₅, в 1,1 та 1,2 рази, вміст зважених речовин зріс з 10,5 до 12,0 мг/дм³.

річка Ствига є правою притокою Прип’яті, бере початок з боліт Клесівської рівнини, що на Поліссі, за 5 км на південний захід від с. Будки-Сновидовицькі, протікає територією Рокитнівського району Рівненської області та Брестської і Гомельської областей Республіки Білорусь. Загальна довжина водотоку 178 км, в межах області − 66 км.

За даними спостережень Регіонального офісу водних ресурсів у Рівненській області річка у с. Познань Рокитнівського району (прикордонний пункт з Білорусією) зафіксовані переви­щення ГДК за БСК₅ у 1,03 рази, залізом загальним у 3,4 рази.

річка Льва бере початок в с. Карпилівка Рокитнівського району, протікає територією Рокитнівського, Дубровицького районів Рівненської області та Пінсь­ко­го району Республіки Білорусь. Загальна довжина водотоку 172 км, у межах області − 111 км. Річка протікає з півдня області на північ і впадає в р. Ствига. Для річки характерне природне забруднення органічними сполуками та залізом загальним. В річку скидаються стічні води з комунальних очисних споруд смт Томашгород Рокитнівського району.

За даними спостережень Регіонального офісу водних ресурсів у Рівненській області річка в с. Переброди (прикордонний пункт з Республікою Біло­русь) зафіксовані перевищення ГДК за БСК₅ у 1,2 рази, амонієм сольовим в 1,3 рази, залізом загальним у 5,1 рази.